Поезія
52 віршів — у тому порядку, в якому вони писалися, від вересня 2022-го до квітня 2026-го. Іноді мої вірші сходять зі сторінки — і відроджуються в тканині.
PESEM ZA SLOVENIJO
Pozdravljeni, sem z Ukrajine,
Читати повністю →
Чому у сонечка нема веснянок?
Чому під час дощу хмаринка плаче?
А хто побудував високі гори
й прикрасив їх небесними вершками?
Читати повністю →
Відчути велич неба
І розгорнути крила,
І доторкнутися до хмар,
І зрозуміти всесвіт,
Читати повністю →
SLOVENIJA
Sonce oči je stisnilo,
Ljubezen v zraku sija,
Читати повністю →
Відкрий мені секрети неба
І подаруй веселки цвіт!
Навчи мене дива творити,
Щоб залишить по собі слід
Читати повністю →
Весна! Нарешті пахнуть зорі,
Прозоре небо мерехтить,
Цілує місяць тепле сонце,
І хочеться затримать мить
Читати повністю →
Smešni medvedki so zbirali pomaranče
Sloni so narisali svetle slike!
Oblaki so jokali - in nevihte so grmele!
In sonce se je prebudilo in obrisalo jim solze!
Читати повністю →
З Днем народження,
Анна-Марія!
Кумедні ведмежата
Читати повністю →
Я не люблю багато слів,
Я краще помовчу!
Я не люблю багато світла,
У серці вогник засвічу!
Читати повністю →
Наше життя - це подорож,
Цікава, нудна, весела.
Ніколи зразу не знаєш,
Що вона принесе нам!
Читати повністю →
Сьогодні в церкві слухала орган
Здалось, що розмовляла з Богом
Хотілось, щоб мої думки
Мелодія несла до нього
Читати повністю →
Людство довго проходило
Читати повністю →
Вітер
Легенько підкрався,
Куйовдив, кружляв, цілував.
Вечір
Читати повністю →
Я часом і досі плачу,
Коли згадую місто дитинства,
Де я любила і мріяла,
І де мій син народився.
Читати повністю →
У вітру я вчусь витривалості,
Я вчуся у моря сміливості!
Завжди спочатку зроблю,
Потім думаю про можливості!
Читати повністю →
БАБУСИНА АБЕТКА
Анна-Марія святкує три рочки,
Бабуся розкаже їй казочку милу!
Всіх звірів зберем і посадим рядочком,
Гарненько укриєм від вітру і зливи!
Ґаву маленьку посадим в колиску,
Дамо зайченятам у лапку морквинку,
Еймі насиплемо корму у миску,
Єноту дамо смачну апельсинку!
Жабці пошиємо сукню новеньку,
Зелену, яскраву і дуже красиву,
Инжиром пригостимо білку руденьку
І коникам милим розчешемо гриву!
Їжак принесе нам шишки
Й горішки,
Кроти нам прориють довгий тунель,
Лисичка поїде в гості до мишки,
Мишка пищатиме милих пісень!
Носоріжок ліниво заляже в болоті,
Оса задзижчить у нього над вухом,
Пташки свої крила розправлять в польоті,
Рись похизується модним кожухом!
Свинка Пепа сяде в свій трактор,
Трактор гудітиме і грохотітиме!
У річці лежатиме злий алігатор,
Фламінго крильцями тріпотітиме!
Хмарка полиє зелену травичку,
Цвіркун заспіває мелодію літа!
Чарівний місток зведемо над річкою,
Шепотітимуть трави, шумітимуть квіти!
Щука блисне лускою на сонці,
окунЬ накреслить на озері коло!
Юна весна нам постука в віконце!
Я дуже люблю цю казку святкову!
Пташки і звірята нам казку створили,
Ця казка прийде до тебе у сні!
Хочу, щоб здійснились всі твої мрії!
Щоб казка була в твоєму житті!
Січень 2024
Читати повністю →
Я б дуже хотіла навчитись літати,
Як думка, як птах, як надія!
Підкорити захмарні вершини
І зухвалі втілити мрії!
Читати повністю →
Синочку
Я багато чого поміняла б в житті,
Якби можна було, якби треба було!
Поміняла б людей і події, і факти,
Що забулись, і що вже пройшло!
Читати повністю →
Не має ніякого значення
Читати повністю →
Народжую вірші, себе я бачу
Коли Шекспіром, а коли Гомером!
Моє життя як дивний серіал,
Задуманий умілим режисером!
Читати повністю →
Моїй найближчій!
Бувають дні якісь такі звичайні
А цей для мене дуже дорогий!
І хоч 17 лише раз буває,
Твої 17 кожен рік новий!
Читати повністю →
Чому для того, щоб в нас повірити,
Чому для того, щоб нас любити,
Нас потрібно було знищити?!
Нас потрібно було убити?!
Читати повністю →
Тендітний промінчик сонця
Пробив віковічний туман,
І серце забилося швидше -
Надія - чи самообман?!
Читати повністю →
МОЛИТВА
Я ніколи не забуду той день,
Коли почалася війна!
Серце розбилось! Життя зупинилось!
Між минулим й майбутнім - пітьма!
Читати повністю →
Птахи повертаються з вирію,
Птахи поспішають додому!
Вони знають, де їхня доля,
А моя мені не відома!
Читати повністю →
Моя весна сьогодні - наречена,
Заквітчана густим вишневим цвітом,
Умита зорепадом і росою,
Закохано спішить на зустріч з літом!
Читати повністю →
Віками світиться і стелиться, і ніжиться
В обіймах вічності безсмертне місто!
І сонце розливається у річці
Своїм перлинно-золотим намистом!
Читати повністю →
Я хочу розказать тобі про вітер,
Що стрімко мчить на крилах у блакить,
Летить він над містами і лісами,
Ніхто його не може зупинить!
Читати повністю →
Дивлюсь на засніжені гори,
А бачу зелені поля!
Комусь до вподоби морози,
А мені - квітуча земля!
Читати повністю →
У мене рубці на серці!
У мене в душі - прірва!
Чому світ настільки жорстокий?
І нікому не можна вірити?
Читати повністю →
Зірки злітаються небесними стежками
Й сплітаються в Чумацький шлях!
Я бачу в ньому всі свої дороги,
Які я прокладаю по зірках!
Читати повністю →
Скажи, ти можеш вимкнути мороз,
Або заборонити снігопад,
І викинуть за обрій всі тумани
І не вертати їх назад?
Читати повністю →
Надривно й жалібно ридає саксофон,
Читати повністю →
Для моєї подруги
Ми знайомі з тобою сто років,
А здається, іноді, й більше!
Ти пишеш твори для учнів,
Я для себе складаю вірші.
Читати повністю →
Море безмежне, як щастя!
Воно не підвладне часу!
В бурю стікає піною
І відроджується щоразу!
Читати повністю →
Солодкий подих вітру
Приносить насолоду.
Заручені, із морем
Злилися небеса
Читати повністю →
В своїх снах я малюю картини,
Намагаюсь запам‘ятать!
Та боюсь, що на ранок забуду
І не зможу тобі передать
Читати повністю →
Тиха ніч укриває ковдрою
Землю, викупану дощем,
Ніби хоче сховать таємниці
Під своїм зірковим плащем!
Читати повністю →
Гроза!
Здається, що зламалось небо
І впало у безодню!
Раптом світ
Читати повністю →
Я вже довго живу в цьому світі -
Було всього - і море квітів,
Читати повністю →
Над гóрами здіймається світанок.
І перше сонячне проміння
стікає з гір мільйоном світлячків
і водоспадом обіцянок,
Читати повністю →
Для моєї онучки
Коли раптом прилине натхнення,
І занурюсь у світ своїх мрій,
Все здається таким кольоровим!
Опиняюся в казці своїй!
Читати повністю →
Для Анни-Марії
Моє маленьке чудо!
Моя весняна квітка!
Моя любов і ніжність,
Перлиночка тендітна!
Читати повністю →
Мій всесвіт розлетівся на шматочки,
Зірки закрили очі і заснули,
Планети загорнулися у ковдри,
Комети десь за обрій полинули!
Читати повністю →
В моєму серці
не живе любов.
Воно замерзло
як арктична крига.
Читати повністю →
Я бачила, як сонце посміхалось.
Я бачила, як хмарка впала з неба.
Я відчуваю зміни у повітрі -
мені самій мінятись треба!
Читати повністю →
Ти знаєш, як гроза співає пісню?
А як у сні танцюють ліхтарі?
Як злива вишиває в небі квіти?
І місяць умивається в зорі?
Читати повністю →
Людський вертеп.
Нещирі маски.
І небезпека у повітрі!
Я знову проживаю ці моменти.
Читати повністю →
Повітря стало сизим і тривожним.
Ще мить - і перша крапля
Впаде в безмежність.
Сонце зникне!
Читати повністю →
Я не знаю, що таке щастя.
Це - довга дорога, чи - мить?
Це - усмішка щира, чи сльози?
Ненaвидіть, чи любить?
Читати повністю →
Яке воно - щастя, не знаю!
Чи воно взагалі буває?!
Читати повністю →
Місто умилось дощами.
В калюжах - перлинки вогнів.
Оголені мерзлі дерева
Віддались на волю вітрів.
Читати повністю →
ПІТЬМА
Як важко жити у темряві!
Коли ти не бачиш виходу,
Коли ти не можеш дихати!
І очам до цього не звикнути!
Читати повністю →
